Перейти до основного вмісту

Спогади про Шубківський військовий табір червня 1916р.

Спогади про військовий табір біля Шубкова, які датовані червнем 1916р., залишив в своїх щоденниках Олександр Михайлович Левда, а опубліковані вони його правнуком Сєргеєм Мунічевим. Червень 1916 - це період якраз після травневого Брусиловського прориву від Ковеля в напрямку Луцька. О.М.Левда був спеціалістом ("вольноопределяющимся") в 26 батальйоні, який мав підсилити бойові частини.

Це цікаві, живі спогади молодого, освіченого юнака, який, до того-ж, мав можливість фотографувати. В його спогадах військовий Шубківський табір швидше нагадує табір відпочинку в лісі над Горинню.
"Це був ліс на березі річки Горинь (в декількох кілометрах від містечка Шубків), де в довоєнні роки проходила табірні збори 32-а піхотна дивізія (полки: 125, 126, 127 і 128-й - Путивльський, Курський, Старооскольський і Рильський). На території табору 26-й батальйон розташувався досить комфортабельно. Тут були потрібні службові будівлі, офіцерські бараки для проживання з сім'ями (звичайно, в мирний час), табірна церква. Вже на другий день після прибуття, вздовж передньої лінійки виросли ряди солдатських наметів."
Дуже цікаві фотографії Горині 100-річної давнини, де досить легко впізнати місця зйомки. Крім того, вперше можна побачити який вигляд мала церква на території військового табору, "передня лінійка", палатки для солдат та будинки для офіцерів.
Автор з гумором згадує про особливості табірного життя, оркестр з двохрядної гармонії, барабана, литавр, та двох мідних труб, одна з яких була "трамбоном" ). Ну і про романтичну історію свого командира та його дружини, гніву якої боялися і чоловік і автор.
Це був час, коли відчувалось піднесення після відомого Брусиловського прориву, ніщо не передвіщало страшних катаклізмів, але до краху російської імперії залишались лічені місяці.
Дякую Юрію Антонюку за посилання. Як на мене - символічно, що ці спогади знайшлися саме в ці квітневі дні.

Власне спогади:

Павло Гірак
29 квітня 2017 р.


Табірна церква (Церква у військовому таборі в Шубківському лісі, 1916.р.) [1]


Передня лінійка в таборі. На задньому плані (зліва) канцелярія 11-ї роти (26 запасного піхотного батальону, 1916р). [1]


Командир 11 роти П.Г.Фоменко біля свого бараку. [1]


Ріка Горинь, 1916р. [1]


На ріці Горинь. Зліва направо прапорщики: Фоменко, "Х", Карамзін, Пожидаєв. 1916р. [1]


Будівництво купальні на ріці Горинь (1916 р.) [1]

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Шубків: Наша історія жива / В.Шевчук, Ю.Лустюк / 2015

Вийшла друком книга "Шубків: Наша історія жива". В книзі зібрані документи та дослідження про історію нашої Батьківщини, події, та людей, які творили цю історію. Ми, ті хто народився на Шубківських теренах, на берегах Горині, виросли в прекрасному краї, з своєрідною та багато в чому унікальною географією, історією та природою, хоча завжди сприймали все це як звичайне й природне, наше. Автори люб'язно надали копію книги для публікації в електронному вигляді. Збільшити/зменшити масштаб можна за допомогою піктограмки лупи і повзунка в правому верхньому куті меню, яке з'являється при наведенні курсора на верхні рядки тексту. Для завантаження файлу можна натиснути на стрілочку в центрі цього меню. Для друку потрібно натиснути на зображення принтера, вибрати принтер та сторінки. Прочитати або завантажити книгу можна за посиланням:   Шубків: Наша історія жива

Рясники. Палац княгині Абамелек. Малюнок Наполеона Орди

Raśniki. Pałac Abamelków - widok od podjazdu. (Teka Wołyń) |  Рясники. Палац Абамелків  - вигляд від під'їзду (Папка Волинь) Twórca: Orda, Napoleon (1807-1883) |  Автор: Орда Наполеон (1807-1882) Czas powstania: [1862-1876] |  Час створення: [1862-1876] Рясники. Палац Абамелків - вигляд від під'їзду Raśniki. Pałac Abamelków - widok od podjazdu. (Teka Wołyń)         Miejsce powstania / znalezienia: Wołyń /  Wymiary: wys. 18,5 cm, szer. 25,0 cm /  Materiały: papier, akwarela, ołówek /  Techniki: rysunek /  Nr identyfikacyjny: MNK III-r.a-4238 /  Właściciel: Muzeum Narodowe w Krakowie Село Рясники (Raśniki), розташоване на правому (насправді на лівому - П.Г.) березі Горині, було спочатку спадщиною заможної волинської родини  Лазницьких гербу Jelita. У 1807 році Лукаш Лазницький, підкоморій острозький, продав той маєток Йозефу Стецькому, хорунжому волинському. Внук хорунжого, Генрик Стецький, одруженився з Ядвігою Ілінською, яка внесла йому в посагу величезні багатств

Село моє - душа моя / В.Грицак, О.Сичик / 2013

Село моє - душа моя / В.Грицак, О.Сичик / 2013 Літопис сіл Гориньград-I та Гориньград-II Рівненського району Рівненської області.