Перейти до основного вмісту

Про Андрія з Тучина, Кам'янець-Подільську фортецю і польсько-литовські інтриги 1430 року

Перша письмова згадка про Тучин датується 1545 роком [1]. Хоча відомо, про давньоруське городище і залишки валів на території містечка. За однією з легенд і назва Тучин походить ще з часів навали Батиєвої орди 1240 року, коли з боку Полівців стояло військо Батия «і було їх туча».

Кілька років тому знайшлась згадка про Тучин, датована 1430 роком в літописі «О поднесеню Швидригайла на князство Литовское» [2]. Там згадується  Андрій з Тучина, який брав участь в королівських інтригах і спробі захоплення влади в Кам’янець-Подільському і на Поділлі в часи відомих Вітовта, Ягайло та Свидригайла (Швидригайла).

Якщо коротко, то історія про польсько-литовські інтриги 1430-31 року така.

27 жовтня 1430 року помер литовський князь Вітовт. На похорон князя до Вільно приїхав його двоюрідний брат король Ягайло. Після похорону Ягайло в Віленському замку він передав управління князівством Литвським своєму брату Швидригайлу, який був п’яницею і ненажерою (як написано в літописі). Побачивши таке, могутні шляхтичі Грицько Кириндеєвич, Михайло Мужило з Бучача, та інші пішли на Кам’янець-Подільський. Кам’янцем і Поділлям від Вітовта управляв воєвода віленський Долгерд, який був старостою Кам’янецьким. Його виманили з фортеці, взяли в полон і увійшли в замки Кам’янецький, Смотрич, Скалу і Червоний Град, які відібрали на користь короля Ягайло, щоб те добро надалі до Литви не належало, а тільки до Польщі.

Свидригайло про те дізнався і йому це, звісно, не сподобалось. Він страшно розсердився на Ягайло і, забувши те добро яке було йому зроблене Ягайлом, напав на нього, лаяв, соромив і погрожуючи казав: ти, королю, мене з Вітовтом у в’язниці дев’ять років тримав (хоч був у в’язницю посаджений Вітовтом, але втік з нього), а якщо мені не повернеш Поділля і Кам’янця, то не відпущу тебе і до в’язниці посаджу ”.

Також погрожував і його придворним полякам ув’язненням, шибеницею і смертями різними. То ж поляки, племінники, весь час мусили не спати, а себе і короля, біля його покою лежачи, оберігали. А Свидригайло короля і поляків своєю сторожею оточив, щоб ні туди ні сюди жоден поляк не міг вийти.

Щоб звільнитись, король Ягайло написав  листа Михайлові Бучацькому, аби Кам’янець-Подільський і Поділля були передані Свидригайлу. З листом  Свидригайло послав Тарло Топорчика і Михайло Бабу. А Андрій з Тучина і Миколай Древецький, які мабуть були наближені до Ягайла та мали королівську печатку, ті листи підмінили, заліпили в воск і віддали послові Тарло. В листах вони написали, що Ягайло в полоні, і погодився на передачу Кам’янецького замку під погрозами Свидригайла. А послові Тарло наказали передати листи старості Кам’янецькому, а також сказати йому, що якщо якщо не хоче сумніватися, то нехай правду в воску шукає («иж если не хочет блудити, нехай свЂтла в воску И шукает»).

Михайло Бучацький, новий староста Кам’янецький ті листи розпечатав, прочитав, Кам’янець не віддав, а послів Свидригайла кинув у в’язницю. Ягайло в той час відпустили, а Свидригайло пішов походом на Поділля, взяв Вінницю, Скалу, Брацлав, Червоний Град, потовк Львівську і Терембовльску волость «и вернулся до Литвы з великою користю».

В літописі згадується, що Андрій з Тучина і Миколай Древецький були знатними поляками. Можливо, що вони походили з Волині, а Андрій саме з волинського Тучина. Та історія все ж про події між Вільнюсом і Кам’янцем-Подільським і рейдерів версії 1440р. І як тільки вони встигали бігати туди-сюди, це-ж навіть по прямій 670 км? Тучин, практично на цьому шляху і стоїть. Можливо, і згадка про нього.


Джерела: 1.      М.Жакун.Тучин
2.      О поднесеню Швидригайла на князство Литовское

2016р.

(с) П.Гірак 2020.









Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Рясники. Палац княгині Абамелек. Малюнок Наполеона Орди

Raśniki. Pałac Abamelków - widok od podjazdu. (Teka Wołyń) |  Рясники. Палац Абамелків  - вигляд від під'їзду (Папка Волинь) Twórca: Orda, Napoleon (1807-1883) |  Автор: Орда Наполеон (1807-1882) Czas powstania: [1862-1876] |  Час створення: [1862-1876] Рясники. Палац Абамелків - вигляд від під'їзду Raśniki. Pałac Abamelków - widok od podjazdu. (Teka Wołyń)         Miejsce powstania / znalezienia: Wołyń /  Wymiary: wys. 18,5 cm, szer. 25,0 cm /  Materiały: papier, akwarela, ołówek /  Techniki: rysunek /  Nr identyfikacyjny: MNK III-r.a-4238 /  Właściciel: Muzeum Narodowe w Krakowie Село Рясники (Raśniki), розташоване на правому (насправді на лівому - П.Г.) березі Горині, було спочатку спадщиною заможної волинської родини  Лазницьких гербу Jelita. У 1807 році Лукаш Лазницький, підкоморій острозький, продав той маєток Йозефу Стецькому, хорунжому волинському. Внук хорунжого, Генрик Стецький, одруж...

Шубків: Наша історія жива / В.Шевчук, Ю.Лустюк / 2015

Вийшла друком книга "Шубків: Наша історія жива". В книзі зібрані документи та дослідження про історію нашої Батьківщини, події, та людей, які творили цю історію. Ми, ті хто народився на Шубківських теренах, на берегах Горині, виросли в прекрасному краї, з своєрідною та багато в чому унікальною географією, історією та природою, хоча завжди сприймали все це як звичайне й природне, наше. Автори люб'язно надали копію книги для публікації в електронному вигляді. Збільшити/зменшити масштаб можна за допомогою піктограмки лупи і повзунка в правому верхньому куті меню, яке з'являється при наведенні курсора на верхні рядки тексту. Для завантаження файлу можна натиснути на стрілочку в центрі цього меню. Для друку потрібно натиснути на зображення принтера, вибрати принтер та сторінки. Прочитати або завантажити книгу можна за посиланням:   Шубків: Наша історія жива

Переправа військ біля Шубкова, 1903 р.

Цікаві ілюстрації подій, що проходили поблизу Шубкова в 1903р. надіслала Anastasiia Myakushko На двох фотографіях зображені переправи артилерії (1) та кавалерії (2) піхотного Якутського полку російської армії через р.Горинь поблизу Шубкова. (1) Переправа артилерії через р.Горинь біля Шубкова, 1903р. (2) Переправа кавалерії через р.Горинь біля Шубкова, 1903р. Фотографії поширювались на поштівках - "открытых письмах" або "открытках", Carte Postal.  На звороті поштівок друкований текст російською та французькою мовами. Вказано,що фотографія Шерер, Набгольц і Ко.(мпанія), Москва, 1903. (1) (2) На обох фото - плоти, які солдати, що розташовані на протилежних берегах, перетягують за допомогою канатів.  На обох фото помітне рятувальне коло, та характерні деталі плоту (бруси, перила, опори), тому, вірогідно, це один і той же пліт, а його фото зроблені з протилежних берегів повноводної Горині. Період зйомки - кінець весни, або літо, що помітно, по формі військових, та по ста...