Про Андрія з Тучина, Кам'янець-Подільську фортецю і польсько-литовські інтриги 1430 року

Перша письмова згадка про Тучин датується 1545 роком [1]. Хоча відомо, про давньоруське городище і залишки валів на території містечка. За однією з легенд і назва Тучин походить ще з часів навали Батиєвої орди 1240 року, коли з боку Полівців стояло військо Батия «і було їх туча».

Кілька років тому знайшлась згадка про Тучин, датована 1430 роком в літописі «О поднесеню Швидригайла на князство Литовское» [2]. Там згадується  Андрій з Тучина, який брав участь в королівських інтригах і спробі захоплення влади в Кам’янець-Подільському і на Поділлі в часи відомих Вітовта, Ягайло та Свидригайла (Швидригайла).

Якщо коротко, то історія про польсько-литовські інтриги 1430-31 року така.

27 жовтня 1430 року помер литовський князь Вітовт. На похорон князя до Вільно приїхав його двоюрідний брат король Ягайло. Після похорону Ягайло в Віленському замку він передав управління князівством Литвським своєму брату Швидригайлу, який був п’яницею і ненажерою (як написано в літописі). Побачивши таке, могутні шляхтичі Грицько Кириндеєвич, Михайло Мужило з Бучача, та інші пішли на Кам’янець-Подільський. Кам’янцем і Поділлям від Вітовта управляв воєвода віленський Долгерд, який був старостою Кам’янецьким. Його виманили з фортеці, взяли в полон і увійшли в замки Кам’янецький, Смотрич, Скалу і Червоний Град, які відібрали на користь короля Ягайло, щоб те добро надалі до Литви не належало, а тільки до Польщі.

Свидригайло про те дізнався і йому це, звісно, не сподобалось. Він страшно розсердився на Ягайло і, забувши те добро яке було йому зроблене Ягайлом, напав на нього, лаяв, соромив і погрожуючи казав: ти, королю, мене з Вітовтом у в’язниці дев’ять років тримав (хоч був у в’язницю посаджений Вітовтом, але втік з нього), а якщо мені не повернеш Поділля і Кам’янця, то не відпущу тебе і до в’язниці посаджу ”.

Також погрожував і його придворним полякам ув’язненням, шибеницею і смертями різними. То ж поляки, племінники, весь час мусили не спати, а себе і короля, біля його покою лежачи, оберігали. А Свидригайло короля і поляків своєю сторожею оточив, щоб ні туди ні сюди жоден поляк не міг вийти.

Щоб звільнитись, король Ягайло написав  листа Михайлові Бучацькому, аби Кам’янець-Подільський і Поділля були передані Свидригайлу. З листом  Свидригайло послав Тарло Топорчика і Михайло Бабу. А Андрій з Тучина і Миколай Древецький, які мабуть були наближені до Ягайла та мали королівську печатку, ті листи підмінили, заліпили в воск і віддали послові Тарло. В листах вони написали, що Ягайло в полоні, і погодився на передачу Кам’янецького замку під погрозами Свидригайла. А послові Тарло наказали передати листи старості Кам’янецькому, а також сказати йому, що якщо якщо не хоче сумніватися, то нехай правду в воску шукає («иж если не хочет блудити, нехай свЂтла в воску И шукает»).

Михайло Бучацький, новий староста Кам’янецький ті листи розпечатав, прочитав, Кам’янець не віддав, а послів Свидригайла кинув у в’язницю. Ягайло в той час відпустили, а Свидригайло пішов походом на Поділля, взяв Вінницю, Скалу, Брацлав, Червоний Град, потовк Львівську і Терембовльску волость «и вернулся до Литвы з великою користю».

В літописі згадується, що Андрій з Тучина і Миколай Древецький були знатними поляками. Можливо, що вони походили з Волині, а Андрій саме з волинського Тучина. Та історія все ж про події між Вільнюсом і Кам’янцем-Подільським і рейдерів версії 1440р. І як тільки вони встигали бігати туди-сюди, це-ж навіть по прямій 670 км? Тучин, практично на цьому шляху і стоїть. Можливо, і згадка про нього.


Джерела: 1.      М.Жакун.Тучин

2.      О поднесеню Швидригайла на князство Литовское

2016р.

(с) П.Гірак 2020.