Поблизу дороги Рівне-Тучин, на полі між Котовом та Дубами, височіє самотній читириметровий бетонний пам’ятник. На ньому немає ні імен, ні дат. Тільки вмурований в центрі дивний залізний вал, вибитий хрест та відмітки від куль.
В дитинстві, коли запитував про пам’ятник, батьки розповідали, що цей пам’ятник встановила мати своєму сину, який був польським льотчиком і трагічно загинув перед Світовою війною.
«Неподалік від костелу в Карловщизні було встановлено пам'ятник загиблому польському льотчикові. За переказами старожилів, у районі Креховецької осади діяв аеродром. Під час навчання один льотчик припустився помилки: посадив літак не в місці, позначеному білими прапорцями, а на ромашковому полі. Під час посадки молодий льотчик загинув. Зведений на місці загибелі льотчика пам'ятник і сьогодні нагадує про трагічну подію 1937 р. Імені льотчика ми не знаємо, а прізвище відоме – Конкол. Ксьондз Ян Конкол був його братом” . Це та інформація, яку увійшла в книгу про Шубків [1].
Про те, що льотчик був братом Яна Конкола розповів С.Н.Панчук, який пам’ятав похорон льотчика і був присутнім на ньому серед однолітків-школярів.
Пошук у відкритих джерелах дозволив відновити більш точні дані. Завдяки прізвищу льотчика вдалося знайти інформацію в кількох джерелах.
1 czerwca 1938 roku o godzinie 8.43 na poligonie w Błędowie podczas tzw."szkoły ognia" zginęła załoga samolotu PZL P-23 Karaś z 12 Eskadry Liniowej: kpr pilot Tadeusz Suchodolski [ur.25.10.1914 w Sochocinie pow.Płońsk.Pochowany w Suchocinie], ppor obs Stanisław Tobiasz [ur 1911 w Wieliczce.Pochowany na cmentarzu parafialnym w Wieliczce] i kpr strzelec samolotowy Kazimierz Konkol [ur.4.3.1916 w Horyńgrodzie pow.Równe. Pochowany na cmentarzu parafialnym w m.Wołoszki pow.Równe] [2]
1 червня 1938 року о 8.43 на полігоні в Блендові підчас так званого «вогневої підготовки» загинув екіпаж літака PZL P-23 Karaś (Карась) з 12 Лінійної Ескадри: капрал пілот Тадеуш Суходольський (Tadeusz Suchodolski), [народився 25.10.1914 в Сохоцині повіт Плонськ. Похований в Сохоцині], підпоручик (obs) Станіслав Тобіаш (Stanisław Tobiasz) [народився в 1911р. в Величці. Похований на парафіяльному цвинтарі в Величці] і капрал стрілець літаковий Казимєж Конкол (Kazimierz Konkol) [народився 4.03.1916 в Гориньгроді пов.Рівне. Похований на цвинтарі в м.Волошки пов.Рівне].
12 Eskadra Liniowa – 12. řadová letka … Ztráty: ...
1.6.1938 – por.obs. Stanisław Tobiasz + kpr.pil. Tadeusz Suchodolski + kpr.strz.sam. Kazimierz Kąkol – zahynuli v nehodě při startu na letišti Rakowice ve svém stroji PZL.23 „Karaś“ ... [4]
Вдалося знайти, також, фото могили пілота літака PZL P-23 Karaś Тадеуша Суходольського. На могилі стоїть старий дерев'яний хрест з фотографією та табличкою:
"Ś. † P. • kapr. pilot • TADEUSZ • SUCHODOLSKI • Zginął śmiercią pilota • dn. 1go – VI – 1938r." [6].
Могила Тадеуша Суходольського в Сохоцині. Джерело: http://www.rowery.olsztyn.pl [6]
Могила Тадеуша Суходольського в Сохоцині. Джерело: http://www.rowery.olsztyn.pl [6]
В хрест на могилі Тадеуша Суходольського вмонтовані деталі літака, саме так, як і в пам’ятник Казімєжа Конкола.
Випадок з аварією літака та дані членів екіпажу наведені в книзі Єжи Павлака [5], цитати з якої наводяться в джерелах [2,3,4].
Таким чином, пам’ятник встановлено на могилі Казимєжа Конкола, який був капралом стрільцем на літаку PZL P-23 Карась. Він народився 4 березня1916р., загинув 1 червня 1938р. на полігоні в Блендові біля Олькуша під час навчального польоту разом з членами екіпажу - капралом пілотом Тадеушем Суходольським та підпоручиком спостерігачем Станіславом Тобіашем.
4 березня 2016 виповниться 100 років від дня народження Казимєжа Конкола. В 1938р. йому було лише 22 роки.
P.S.
За спогадами [7] родина Конколів, жила в Карловщизні (сьогодні Дуби). Карловщизна належала до парафії в Гориньгроді, тому, напевно, це містечко, і вказано, як місце народження Казимєжа. Брат Казимєжа Ян був пастором (парохом) парафії в Гориньгроді (proboszcza parafii w Horyńgrodzie) і священником в новому костелі Najświętszej Marii Panny Królowej Polski (Матері Божої Королеви Польщі), який був збудований поблизу Осади Креховецької і єдиною згадкою про який є пам’ятник його брату.
В 1939р. в костелі була встановлена копія знаменитої ікони Матері Божої з Ченстохови з унікальним кованим срібним плащем (окладом) (kutym w srebrze płaszczem) з відзнаками військових частин, які воювали в 1918-1920р. на Волині. Ікона була привезена спеціальним потягом з Ченстохови до Рівного, в вагоні-каплиці, у супроводі 1100 паломників та священників, а з Рівного до костелу в Карловщизні процесія йшла пішки (16 км).
Плащ Креховецький в роки війни був втрачений, а образ переховувала і врятувала матір Казимєжа Конкола. Врешті ікона потрапила до Польщі і, завдяки ініціативі Болеслава Подгорського, який до війни був головою Осади Креховецької, була відреставрована і в 1984р. передана костелу 1 Полку Уланів Креховецьких в місті Августові [8].
Копія ікони Божої Матері в Августові. Джерело: http://par.mbcz-augustow.ns48.pl
Полігон Блендов знаходився північніше траси Краків-Катовіце і використовувався для військових навчань. Ця місцевість відома ще й тим, що тут знаходиться Блендувська пустеля з летючими пісками, яка має площу близько 33 км2 [9].
Відповідно до свідчень місцевих мешканців, PZL P-23 Карась впав до осадників (або поблизу), які належали до паперового комбінату в Ключах. Рештки літака вивезли військові [2].
Повітряна Ескадрилья (Eskadryllę Lotniczą) базувалась на аеродромі Краків-Раковіце-Чижини (Kraków-Rakowice-Czyżyny) в Кракові. На території знаходились також ремонтно-виробничі майстерні і школа пілотів (Niższą Szkołę Pilotów).
Закон про загальний військовий обов’язок прийнято в Польщі 9 квітня 1938р. (Ustawa o powszechnym obowiązku wojskowym - 1938).
Літак PZL.23 Karaś (Карась) польський літак-бомбардувальник часів Другої світової війни. Перебував на озброєнні Польщі, авіації Болгарії та Румунії. Розроблений в 1931-1932 рр. під керівництвом інженера Станіслава Праусса.
Сорок PZL.23A були поставлені польським ВПС в кінці 1936 року. Через слабкість двигуна, стеля літака (максимальна висота польоту) була обмежена, він використовувався після оснащення подвійним керуванням, лише як навчальний в авіашколах і здебільшого в Демблінскому Центрі авіаційної підготовки.
З 1937 до війська потрапили 210 PZL.23B, що стали основним озброєнням польських бомбардувальних і розвідувальних «лінійних ескадрилій», змінивши біплани Breguet Br.19, Potez 25 і Potez 27. До серпня 1939 року не бойові втрати склали 23 машини [10].
1 czerwca 1938 roku na poligonie w Błędowie podczas tzw."szkoły ognia" 2 pułku lotniczego czyli ostrego strzelania i bombardowania zginęła załoga samolotu PZL P-23 Karaś kpr pilot Tadeusz Suchodolski ur.25.10.1914 w Sochocinie pow.Płońsk, ppor obs Stanisław Tobiasz ur 1911 w Wieliczce i kpr strzelec samolotowy Kazimierz Konkol ur.4.3.1916 w Horyńgrodzie pow.Równe [3].
1 червня 1938 року на полігоні в Блендові підчас так званого «вогневої підготовки» 2 льотного полку або різкого стріляння та бомбардування загинув екіпаж літака PZL P-23 Karaś (Карась): капрал пілот Тадеуш Суходольський (Tadeusz Suchodolski), народився 25.10.1914 в Сохоцині повіт Плонськ, підпоручик (obs) Станіслав Тобіаш (Stanisław Tobiasz) народився в 1911р. в Величці і капрал стрілець літаковий Казимєж Конкол (Kazimierz Konkol) народився 4.03.1916 в Гориньгроді повіт Рівне [3].
Kapral pil. Tadeusz Suchodolski urodził się 25.10.1914 r. w Sochocinie. Po ukończeniu szkoły powszechnej wstąpił ochotniczo do wojska i odbywał służbę w 1 Pułku Artylerii Ciężkiej w Modlinie. Jesienią 1935 r. ukończył szkołę podoficerską, awansując do stopnia kaprala. W 1936 r. zgłosił się do lotnictwa i został odkomenderowany do 1 Pułku Lotniczego w Warszawie. Po zdobyciu specjalności pilota, służył w 12 Eskadrze Liniowej. Zginął śmiercią lotnika w dniu 1 czerwca 1938 r. na poligonie w Błędowie k. Olkusza, w czasie lotu na ostre strzelanie na samolocie PZL-23B "Karaś". Razem z nim zginęli: ppor. obs. Stanisław Tobiasz i kpr. nadterminowy strzelec samolotowy Kazimierz Konkol [6].
Джерело: https://youtu.be/42V5PUi-G1Q
Джерело: https://youtu.be/kBCAU59H3_0
Джерела:
5. Pawlak,J.: Polskie eskadry w latach 1918-1939, WKŁ, Warszawa 1989, ISBN 83-206-0760-4
7. С.Н.Панчук. Спогади.
Коментарі
Дописати коментар