ДІОНІСІЙ МІКЛЕР. ДО 250-річчя З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

В.І. МЕЛЬНИК

Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України

Коментарі

Шубків: Наша історія жива / В.Шевчук, Ю.Лустюк / 2015

Вийшла друком книга "Шубків: Наша історія жива". В книзі зібрані документи та дослідження про історію нашої Батьківщини, події, та людей, які творили цю історію. Ми, ті хто народився на Шубківських теренах, на берегах Горині, виросли в прекрасному краї, з своєрідною та багато в чому унікальною географією, історією та природою, хоча завжди сприймали все це як звичайне й природне, наше. Автори люб'язно надали копію книги для публікації в електронному вигляді. Збільшити/зменшити масштаб можна за допомогою піктограмки лупи і повзунка в правому верхньому куті меню, яке з'являється при наведенні курсора на верхні рядки тексту. Для завантаження файлу можна натиснути на стрілочку в центрі цього меню. Для друку потрібно натиснути на зображення принтера, вибрати принтер та сторінки. Прочитати або завантажити книгу можна за посиланням: Шубків: Наша історія жива

Докладніше

Рясники. Палац княгині Абамелек. Малюнок Наполеона Орди

Raśniki. Pałac Abamelków - widok od podjazdu. (Teka Wołyń) | Рясники. Палац Абамелків - вигляд від під'їзду (Папка Волинь) Twórca: Orda, Napoleon (1807-1883) | Автор: Орда Наполеон (1807-1882) Czas powstania: [1862-1876] | Час створення: [1862-1876] Рясники. Палац Абамелків - вигляд від під'їзду Raśniki. Pałac Abamelków - widok od podjazdu. (Teka Wołyń) Miejsce powstania / znalezienia: Wołyń / Wymiary: wys. 18,5 cm, szer. 25,0 cm / Materiały: papier, akwarela, ołówek / Techniki: rysunek / Nr identyfikacyjny: MNK III-r.a-4238 / Właściciel: Muzeum Narodowe w Krakowie Село Рясники (Raśniki), розташоване на правому (насправді на лівому - П.Г.) березі Горині, було спочатку спадщиною заможної волинської родини Лазницьких гербу Jelita. У 1807 році Лукаш Лазницький, підкоморій острозький, продав той маєток Йозефу Стецькому, хорунжому волинському. Внук хорунжого, Генрик Стецький, одруж...

Докладніше

Портрет і герб Октавії Валевської

2011 року «Краєзнавець» уже розповідав про ці ґудзики. Тоді ж було зроблено спробу ідентифікувати герби, зображені на них. Щоправда, висновки так і не конкретизувалися, оскільки не спиралися на архівні папери та спеціалізовані джерела. Масштабне оцифрування історичних документів зробило це можливим. Отже, перший ґудзик. Він мідний, має залишки посріблення. Герб, викарбуваний на ньому, відомий гощанським дослідникам завдяки документові «Родовід і докази дворянства роду Ленкевичів» 1802 року, що входить до VI частини Родовідної книги дворян Волинської губернії. Родовід підтверджує дворянське походження гощанського дідича Станіслава Ленкевича-Іпогорського, його дружини та синів. Тут же бачимо й герб, котрому присвоєно назву Іпогорський (історик Я. М. Гіжицький уточнює: Ленкевичі-Іпогорські власного герба). Його опис такий: «Є на голубому щиті золотий неповний місяць, кінцями донизу звернений, обидва кінці обперті на два радвани, або ж золоті костьольні хоругви, з бахромою знизу. Зверху мі...

Докладніше

HorynHistory

Шукати в цьому блозі