Перейти до основного вмісту

Тучин і Горинь - цитати і версії

Кілька цікавих та досить контраверсійних цитат з книги Юзефа Дуніна Карвіцького «Подорож від витоків до гирла Горині» (JÓZEF DUNIN KARWICKI. WĘDRÓWKA OD ŹRÓDEŁ DO UJŚCIA HORYNIA, 1891).

Вигляд на долину Горині, вулицю Замкову та міст від парку з правого берегу Горині (2015-07-20)


В місці, де наш старий Горинь, обертаючи чисельні млинові колеса, з шумом і лоскотом плещеться по камінню, що так рідко зустрічається в його ложі, розкинулось древнє, бо сягає XVI століття, містечко Тучин. То давнє гніздо князів Путятів, одна з найбільш важлих твердинь надгориневих, що сягає часів Зигмунта Августа і Стефана Баторія, з тої епохи  зостались над урвистим берегом ріки якісь одвічні руїни і мури, старі запалі вали, позначаючи зримо місце оборонного замчиська. На протилежному березі Гориня, в глибині тінистого і зараз запущеного парку, зустрічаються також якісь величні руїни, але свіжіші, бо походять лише з кінця XVIII століття. То є залишки палацу останнього воєводи сєрадзького Міхала Валевського, імпонуюче, ніби якийсь Колізей, поєднані в півкола з одноповерховими, досі житловими прибудовами і чудовими стайнями. [c. 105-106]

“Видно, що старий замок, розташований за рікою, колись був, як це зазвичай бувало, резиденцією дідичів.” [c.108].

… 

За спадщини Даниловичів, у другій половині 17 століття занедбано замчисько, а резиденцію обрано  в новозбудованому на протилежному (przeciwległym, przeciwległy - «leżący po przeciwnej stronie czegoś») березі Гориня, просторій модриновій садибі, на місці якого в останні роки 18 ст. воєвода Валевський почав будувати пишний тучинський палац.  [c.109]

Отже, кілька припущень та висновків, які можна зробити з цього джерела:

  1. Юзеф Дунін Карвіцький наголошує кілька разів, що старий тучинський замок знаходився на лівому (Шубківському) березі Горині;
  2. Замчисько на лівому березі було занедбано у 17 столітті, для проживання обрано новозбудовану садибу на протилежному правому березі;
  3. Нова дерев’яна садиба з модрини була збудована на правому березі, і на цьому  ж місці Міхал Валевський збудував палац;
  4. Можливо, ще є в тучинському парку модрини, які походять від тих, що використовувались при будівництві  садиби у 17 ст.;
  5. Якщо замчисько знаходилось на лівому березі Горині, то, можливо і сам Тучин раніше знаходився там, або принаймні його частина;
  6. Можливо, що залишки старого замку були використані при будівництві греблі, шлюзів (1810р.) та мостів на Горині;
  7. Простежується логічний зв’язок між розташуванням Шубківського городища X-XII ст.  і тучинським замчиськом саме на лівому березі Горині, «яка колись була кордоном між Червоною Руссю та Київським князівством» [ Гендерсон];
  8. Очевидно, що потрібна верифікація даних цього джерела на основі більш глибоких пошуків.


Розташування старого Тучинського замку - за Юзефом Дуніним Карвіцьким (?)

Вигляд на тучинський парк - місце, де знаходилась нова садиба, та палац Валевських (2015-07-20)

П.Гірак, 30.06.2021р.


Update 01.07.2021

Джерело: Inwentarz  dóbr  tuczyńskich  na  Wołyniu  z  1742  r.
Дякую Анастасії М'якушко за надану інформацію.

Опис тучинської садиби (10.03.1742р.).


"На в'їзді до садиби довгий міст на дубових палях, від якого встановлена брама з дерева з воротами на дерев'яних бігунах. На тій брамі є приміщення, до якого є двері на завісах з скобою та шпинделем (?). Вікно оправлене в дерево. Від брами до будинку возівня і стайня, зроблена з дерева, по праву руку двоповерхове зерносховище, але вже досить гниле, далі кімнатка з дверима на залізних завісах. Дах потребує ремонту. Будинок, в якому вхідні двері на завісах до сін по праву руку. Кімната, двері на завісах залізних з клямкою та зачіпкою, з піччю кахляною зеленою, вікон три, в олово оправлені, ремонтовані. Навпроти кімната, до якої двері на залізних завісах з клямкою і зачіпкою. Та ж кімната з піччю кахляною зеленою, вікон чотири плиткових, добре оправлені в дерево. З тої кімнати до покою двері на завісах залізних з зачіпкою. В тому ж покої два вікна плиткових, що оправлені добре в дерево. З того покою двері до маленького покою на залізних завісах до кабінетику з одним вікном дерев'яним. З того ж двері на ганок на завісах залізних. Ганок над Горинем ремонтований, до якого двері з сін на залізних завісах. З будинку по ліву руку від міста зерносховище на підлозі (?), а далі друге зерносховище з нижнім і верхнім сховищем, далі кухня, в якій ліплений комин по праву руку. Кімната кухонна з білою кахляною піччю і комином, 3 вікна в дерево оправлені. Навпроти пекарня з пекарською піччю. Всі дахи на тих будинках дуже потребують ремонту. Вся садиба огороджена палями, лиш вже наполовину згнили і повипадали. Перед брамою за мостом стайня з кормами, яслами і кімнатка стайнева з новою кахляною піччю, два великих столи в будинку."

Update 01.07.2021
Джерело: Олександр Цинкаловський. Стара Волинь і Волинське Полісся. 1986р., Вінніпег, Канада  с.547
"Замок Сімашків у Шубкові над Горинню (мал. 19 ст.)"

Більш вірогідно, що це,  все ж таки, малюнок замку Сімашків (Семашків, Siemaszków) в Губкові над Случем, а не в Шубкові над Горинню. Але малюнок дає уявлення про те, як могли виглядати руїни тучинського замку на лівому березі Горині.


Малюнок з книги О. Цинкаловького та сучасне фото руїн замку в Губкові (http://www.autotravel.ua/)

Update 01.07.2021

Джерело: Tadeusz Jerzy Stecki. Z boru i stepu. Obrazy i pamiatki. Kraków, 1888.
Дякую Анастасії М'якушко за надану інформацію.


«Від цих сумних, але ще в стані знищення руїн, керуючись доріжкою, що вигинається серед чудового парку, дойдемо аж на Горинь, який оточує панську колись садибу і містечко, з шумом і лоскотом плещеться по камінню, якими його ложе вистелене і підмиває знову інші звалища, що стирчать на протилежному його березі. Старі це якісь вали, рештки вікових мурів, залишки давнього, мабуть оборонного замчиська, однієї з тих твердинь надгоринських, що пам'ятають Стефана Баторія, хто знає, може ще й раніше, та як (каже) відлуння місцевої традиції, мала бути одвічна садиба старожитної родини князів Путятів, перших власників Тучина.»

Update 01.07.2021
Рештки волинського замку в Кременці на горі Бона, так могли б виглядати руїни Тучинського / Шубківського замку над Горинню у XVIII-XIX столітті.

Стіна. Залишки фортеці в Кременці на горі Бона (14.07.2017)

В'їзна брама. Залишки фортеці в Кременці на горі Бона (14.07.2017)


Стіна. Залишки фортеці в Кременці на горі Бона (14.07.2017)


Стіни. Залишки фортеці в Кременці на горі Бона (14.07.2017)

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Шубків: Наша історія жива / В.Шевчук, Ю.Лустюк / 2015

Вийшла друком книга "Шубків: Наша історія жива". В книзі зібрані документи та дослідження про історію нашої Батьківщини, події, та людей, які творили цю історію. Ми, ті хто народився на Шубківських теренах, на берегах Горині, виросли в прекрасному краї, з своєрідною та багато в чому унікальною географією, історією та природою, хоча завжди сприймали все це як звичайне й природне, наше. Автори люб'язно надали копію книги для публікації в електронному вигляді. Збільшити/зменшити масштаб можна за допомогою піктограмки лупи і повзунка в правому верхньому куті меню, яке з'являється при наведенні курсора на верхні рядки тексту. Для завантаження файлу можна натиснути на стрілочку в центрі цього меню. Для друку потрібно натиснути на зображення принтера, вибрати принтер та сторінки. Прочитати або завантажити книгу можна за посиланням:   Шубків: Наша історія жива

Рясники. Палац княгині Абамелек. Малюнок Наполеона Орди

Raśniki. Pałac Abamelków - widok od podjazdu. (Teka Wołyń) |  Рясники. Палац Абамелків  - вигляд від під'їзду (Папка Волинь) Twórca: Orda, Napoleon (1807-1883) |  Автор: Орда Наполеон (1807-1882) Czas powstania: [1862-1876] |  Час створення: [1862-1876] Рясники. Палац Абамелків - вигляд від під'їзду Raśniki. Pałac Abamelków - widok od podjazdu. (Teka Wołyń)         Miejsce powstania / znalezienia: Wołyń /  Wymiary: wys. 18,5 cm, szer. 25,0 cm /  Materiały: papier, akwarela, ołówek /  Techniki: rysunek /  Nr identyfikacyjny: MNK III-r.a-4238 /  Właściciel: Muzeum Narodowe w Krakowie Село Рясники (Raśniki), розташоване на правому (насправді на лівому - П.Г.) березі Горині, було спочатку спадщиною заможної волинської родини  Лазницьких гербу Jelita. У 1807 році Лукаш Лазницький, підкоморій острозький, продав той маєток Йозефу Стецькому, хорунжому волинському. Внук хорунжого, Генрик Стецький, одруженився з Ядвігою Ілінською, яка внесла йому в посагу величезні багатств

Село моє - душа моя / В.Грицак, О.Сичик / 2013

Село моє - душа моя / В.Грицак, О.Сичик / 2013 Літопис сіл Гориньград-I та Гориньград-II Рівненського району Рівненської області.